наритий
нари́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нарити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наритий — нари́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наритий — НАРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нари́ти. Він [горностай] вибігав з щілини десь і шнирив межи каміннями, ворожив щось біля купки наритої черв'яком землі, вилазив на коріння і бігав по нім сюди-туди (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах