1. Орфографічний словник української мови

наркота

наркота́

іменник жіночого роду

наркотики

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наркота — И, ж. Наркотик(и). Найбільша «наркота» за всю незалежність (Україна Молода). Чула я по радіо, що на отих party наркоту ковтають! («ТНМК»). Слухай, о начитаний і напуваний чувак, а у тебе, тіпа, такий нев'єбенний і здоровий від «наркотик мозок??... Словник сучасного українського сленгу
  2. наркота — (-и) ж., збірн.; мол., нарк. 1. Наркотики. Після здійснення слідчих дій всю затриману й конфісковану "наркоту" спалено (ДУ, 7.09.1999); — Він правда наркоту винюхує? — Віта з повагою провела пса поглядом (А. Кокотюха, Останній раз). * У порівн. Словник жарґонної лексики української мови