1. Словник сучасного українського сленгу

наркота

И, ж. Наркотик(и). Найбільша «наркота» за всю незалежність (Україна Молода). Чула я по радіо, що на отих party наркоту ковтають! («ТНМК»). Слухай, о начитаний і напуваний чувак, а у тебе, тіпа, такий нев'єбенний і здоровий від «наркотик мозок?? (Інтернет). Які ніколи не пиячили, не кажучи вже про куріння травички, круту наркоту чи оргії зі шльондрами (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наркота — наркота́ іменник жіночого роду наркотики розм. Орфографічний словник української мови
  2. наркота — (-и) ж., збірн.; мол., нарк. 1. Наркотики. Після здійснення слідчих дій всю затриману й конфісковану "наркоту" спалено (ДУ, 7.09.1999); — Він правда наркоту винюхує? — Віта з повагою провела пса поглядом (А. Кокотюха, Останній раз). * У порівн. Словник жарґонної лексики української мови