натхненник
натхне́нник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натхненник — -а, ч. Той, хто надихає, запалює до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натхненник — НАТХНЕ́ННИК, а, ч. Той, хто надихає, запалює до чого-небудь. Є люди типу натхненників, художників; у масі своїй вони наповнюють життя тим психологічним киснем, від якого легше дихається (І. Волошин); Ковпак був натхненником та теоретиком месницької боротьби (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- натхненник — НАТХНЕ́ННИК, а, ч. Той, хто надихає, запалює до чого-небудь. Ленін був організатором, ідейним натхненником і безпосереднім керівником "Искры" (Біогр. Словник української мови в 11 томах