начільник

Значення в інших словниках

1. начільник — -а, ч. Те саме, що налобник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. начільник — НАЧІ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що нало́бник 1. На йому [ньому] якийсь важкий панцер, залізний начільник, що спустився з чола й затуляє йому очі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
3. начільник — НАЛО́БНИК (металеве покриття, яке захищало в старовину лоб воїна від ушкодження), НАЧІ́ЛЬНИК. — У мене хоч і мідний налобник, але лоб не мідний (В. Кучер); На йому.. якийсь важкий панцер, залізний начільник, що спустився з чола й затуляє йому очі (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
4. начільник — НАЧІ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що нало́бник 1. Словник української мови в 11 томах