1. Великий тлумачний словник сучасної мови

начільник

начі́льник

-а, ч.

Те саме, що налобник 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начільник — начі́льник іменник чоловічого роду налобник Орфографічний словник української мови
  2. начільник — НАЧІ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що нало́бник 1. На йому [ньому] якийсь важкий панцер, залізний начільник, що спустився з чола й затуляє йому очі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. начільник — НАЛО́БНИК (металеве покриття, яке захищало в старовину лоб воїна від ушкодження), НАЧІ́ЛЬНИК. — У мене хоч і мідний налобник, але лоб не мідний (В. Кучер); На йому.. якийсь важкий панцер, залізний начільник, що спустився з чола й затуляє йому очі (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  4. начільник — НАЧІ́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що нало́бник 1. Словник української мови в 11 томах