небожителька

небожи́телька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небожителька — -и. Жін. до небожитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. небожителька — НЕБОЖИ́ТЕЛЬКА, и, книжн. Жін. до небожи́тель. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді “цариці небесної”, крилатої небожительки, “оповитої в сонце” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах