небожителька

небожи́телька

-и.

Жін. до небожитель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небожителька — небожи́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. небожителька — НЕБОЖИ́ТЕЛЬКА, и, книжн. Жін. до небожи́тель. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді “цариці небесної”, крилатої небожительки, “оповитої в сонце” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах