небожителька
небожи́телька
-и.
Жін. до небожитель.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небожителька — небожи́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- небожителька — НЕБОЖИ́ТЕЛЬКА, и, книжн. Жін. до небожи́тель. У християнських творах Богородиця зображується у вигляді “цариці небесної”, крилатої небожительки, “оповитої в сонце” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах