небожителька
НЕБОЖИ́ТЕЛЬКА, и, книжн.
Жін. до небожи́тель.
У християнських творах Богородиця зображується у вигляді “цариці небесної”, крилатої небожительки, “оповитої в сонце” (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небожителька — небожи́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- небожителька — -и. Жін. до небожитель. Великий тлумачний словник сучасної мови