невідчужуваний

невідчу́жуваний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідчужуваний — -а, -е, юр. Якого не можна відчужити (див. відчужувати 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. невідчужуваний — НЕВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає відчуженню на основі певного закону. В декларації говорилось: “Всі люди створені рівними. Всіх їх творець обдарував невідчужуваними правами, до числа яких належать: життя, свобода і прагнення до щастя” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах