невідчужуваний

невідчу́жуваний

-а, -е, юр.

Якого не можна відчужити (див. відчужувати 2)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідчужуваний — невідчу́жуваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідчужуваний — НЕВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає відчуженню на основі певного закону. В декларації говорилось: “Всі люди створені рівними. Всіх їх творець обдарував невідчужуваними правами, до числа яких належать: життя, свобода і прагнення до щастя” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах