невідчужуваний
невідчу́жуваний
-а, -е, юр.
Якого не можна відчужити (див. відчужувати 2)).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідчужуваний — невідчу́жуваний прикметник Орфографічний словник української мови
- невідчужуваний — НЕВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає відчуженню на основі певного закону. В декларації говорилось: “Всі люди створені рівними. Всіх їх творець обдарував невідчужуваними правами, до числа яких належать: життя, свобода і прагнення до щастя” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах