1. Орфографічний словник української мови

незбитий

незби́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незбитий — Незби́тий. Неспростовний. Незбитими доказами із істориї і просто із уст нашого народу доказав „маститий ” оратор велику історичну правду (Б., 1895, 9, 1) // пол. niezbity — неспростовний, niezbite dowody — неспростовні докази; див. іще збити. Українська літературна мова на Буковині
  2. незбитий — НЕЗБИ́ТИЙ, а, е. 1. Якого не збили. Незбитий літак. 2. Те саме, що незглади́мий. Невже все прикре, збираючись у житті, лишає в ньому незбитий слід, невиводні тавра, що можуть колись защеміти давнім болем випікання? (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах