1. Українська літературна мова на Буковині

незбитий

Незби́тий. Неспростовний. Незбитими доказами із істориї і просто із уст нашого народу доказав „маститий ” оратор велику історичну правду (Б., 1895, 9, 1)

// пол. niezbity — неспростовний, niezbite dowody — неспростовні докази; див. іще збити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незбитий — незби́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незбитий — НЕЗБИ́ТИЙ, а, е. 1. Якого не збили. Незбитий літак. 2. Те саме, що незглади́мий. Невже все прикре, збираючись у житті, лишає в ньому незбитий слід, невиводні тавра, що можуть колись защеміти давнім болем випікання? (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах