1. Орфографічний словник української мови

неподільно

неподі́льно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неподільно — Присл. до неподільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неподільно — НЕПОДІ́ЛЬНО. Присл. до неподі́льний. Марта ревнувала Антона... Їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (М. Коцюбинський); Там, де ще зовсім недавно неподільно панував колоніалізм, виникли вільні, незалежні країни (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. неподільно — НЕПОДІ́ЛЬНО. Присл. до неподі́льний. І журба і радість жили в людях поряд, неподільно майже, замінюючи одна одну (Горький, Дитинство, 1947, 87); Марта ревнувала Антона… Їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (Коцюб. Словник української мови в 11 томах