непокірливість
непокі́рливість
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непокірливість — -вості, ж. Абстр. ім. до непокірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непокірливість — НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непокі́рливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- непокірливість — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст. Словник синонімів української мови
- непокірливість — НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непокі́рливий. Швидко з безвідрадного та сумного чуття виродилося грізне завзяття, мимовільна дружність і непокірливість своїм кривдникам (Фр., V, 1951, 373). Словник української мови в 11 томах
- непокірливість — Непокірливість, -вости ж. Непокорность. Словник української мови Грінченка