1. Орфографічний словник української мови

нервування

нервува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нервування — -я, с. Дія і стан за знач. нервувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нервування — НЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. нервува́ти. Обушний удав, що не помітив нервування Павлового, говорив далі спокійно, по-товариському (І. Кириленко); Від нервування я спочатку ніяк не міг взяти себе в руки (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. нервування — НЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. нервува́ти. Обушний удав, що не помітив нервування Павлового, говорив далі спокійно, по-товариському (Кир., Вибр., 1960, 381); Від нервування я спочатку ніяк не міг взяти себе в руки (Минуле укр. театру, 1953, 110). Словник української мови в 11 томах