1. Орфографічний словник української мови

нотувати

нотува́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нотувати — Записувати, робити нотатки; (у пам'яті) фіксувати, карбувати. Словник синонімів Караванського
  2. нотувати — -ую, -уєш, недок. Стисло записувати що-небудь, робити нотатки. || Фіксувати в пам'яті, запам'ятовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нотувати — Записувати, записати, позаписувати, списувати, списати, посписувати, уписувати, уписати, повписувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. нотувати — НОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Коротко записувати що-небудь, робити нотатки. Перед очима [письменника] постають десятки нових і нових картин, які треба хоча б коротенько нотувати в зошит (В. Кучер); Сафаров щось швидко нотував у записну книжечку (О. Словник української мови у 20 томах
  5. нотувати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док. Словник синонімів української мови
  6. нотувати — Нотува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нотувати — НОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Коротко записувати що-небудь, робити нотатки. Перед очима [письменника] постають десятки нових і нових картин, які треба хоча б коротенько нотувати в зошит (Кучер, Голод, 1961, 149)... Словник української мови в 11 томах