нудьгуючий
нудьгу́ючий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нудьгуючий — НУДЬГУ́ЮЧИЙ, а, е. Який нудьгує. Народ, як мертвий, спить без снів, А я на лірі граю І вас, нудьгуючих панів, Піснями розважаю (О. Словник української мови у 20 томах
- нудьгуючий — НУДЬГУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до нудьгува́ти. Народ, як мертвий, спить без снів, А я на лірі граю І вас, нудьгуючих панів, Піснями розважаю (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах