1. Орфографічний словник української мови

нуряти

нуря́ти

дієслово недоконаного виду

ширяти; занурювати

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуряти — -яю, -яєш, недок., діал. 1》 неперех. Ширяти. 2》 перех. Занурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нуряти — НУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. 1. Ширяти. Раз – і знявся [дятел], й полетів, Нуряючи над снігом синюватим... (М. Рильський). 2. що. Занурювати. Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній [воді] свої руки, мила лице, шию і рамена м'якою губкою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. нуряти — НУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. 1. неперех. Ширяти. Раз — і знявся [дятел], й полетів, Нуряючи над снігом синюватим… (Рильський, І, 1960, 251). 2. перех. Занурювати. Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній [воді] свої руки, мила лице, шию і рамена м’якою губкою (Фр., II, 1950, 289). Словник української мови в 11 томах