нуряти
нуря́ти
-яю, -яєш, недок., діал.
1》 неперех. Ширяти.
2》 перех. Занурювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нуряти — нуря́ти дієслово недоконаного виду ширяти; занурювати діал. Орфографічний словник української мови
- нуряти — НУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. 1. Ширяти. Раз – і знявся [дятел], й полетів, Нуряючи над снігом синюватим... (М. Рильський). 2. що. Занурювати. Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній [воді] свої руки, мила лице, шию і рамена м'якою губкою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- нуряти — НУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. 1. неперех. Ширяти. Раз — і знявся [дятел], й полетів, Нуряючи над снігом синюватим… (Рильський, І, 1960, 251). 2. перех. Занурювати. Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній [воді] свої руки, мила лице, шию і рамена м’якою губкою (Фр., II, 1950, 289). Словник української мови в 11 томах