1. Орфографічний словник української мови

облупаний

облу́паний 1

дієприкметник

від: облупа́ти

діал.

облу́паний 2

прикметник

обдертий, обшарпаний

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облупаний — -а, -е, діал. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облупати. 2》 у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. || Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облупаний — ОБЛУ́ПАНИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облупа́ти. 2. у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. Увечері школа мала особливо сумний вигляд. Неогороджена, в бур’янах. Словник української мови в 11 томах
  3. облупаний — ОБЛУ́ПАНИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. до облупа́ти. 2. у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. Увечері школа мала особливо сумний вигляд. Неогороджена, в бур'янах. Словник української мови у 20 томах
  4. облупаний — ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙ рідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Словник синонімів української мови