1. Великий тлумачний словник сучасної мови

облупаний

облу́паний

-а, -е, діал.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облупати.

2》 у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний.

|| Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. чого-небудь).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облупаний — облу́паний 1 дієприкметник від: облупа́ти діал. облу́паний 2 прикметник обдертий, обшарпаний діал. Орфографічний словник української мови
  2. облупаний — ОБЛУ́ПАНИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облупа́ти. 2. у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. Увечері школа мала особливо сумний вигляд. Неогороджена, в бур’янах. Словник української мови в 11 томах
  3. облупаний — ОБЛУ́ПАНИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. до облупа́ти. 2. у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. Увечері школа мала особливо сумний вигляд. Неогороджена, в бур'янах. Словник української мови у 20 томах
  4. облупаний — ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙ рідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Словник синонімів української мови