облук
облу́к
-а, ч., зах.
1》 Зігнутий прут, лоза.
2》 Лука сідла.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облук — ОБЛУ́К, а, ч., заст. 1. Зігнутий прут. 2. Те саме, що лука́. Ріка під горою згиналася облуком (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах
- облук — Облук, -ка м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252. Словник української мови Грінченка