облук

облу́к

-а, ч., зах.

1》 Зігнутий прут, лоза.

2》 Лука сідла.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облук — ОБЛУ́К, а, ч., заст. 1. Зігнутий прут. 2. Те саме, що лука́. Ріка під горою згиналася облуком (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах
  2. облук — Облук, -ка м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252. Словник української мови Грінченка