облупаний
ОБЛУ́ПАНИЙ, а, е, діал.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до облупа́ти.
2. у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний.
Увечері школа мала особливо сумний вигляд. Неогороджена, в бур’янах. Сама облупана, немазана (Вас., Вибр., 1950, 215);
Зайшла [Домаха] в хату і ніби вперше оце побачила непорядок — і припічок не підведений, і карниз облупаний, давно не мазаний комин (Цюпа, Три явори, 1958, 76);
// Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. чого-небудь).
Хата була велика, ..гонти були місцями пообдирані, а стіни світилися до місяця облупаною глиною (Кобр.. Вибр., 1954, 166).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облупаний — облу́паний 1 дієприкметник від: облупа́ти діал. облу́паний 2 прикметник обдертий, обшарпаний діал. Орфографічний словник української мови
- облупаний — -а, -е, діал. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облупати. 2》 у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. || Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- облупаний — ОБЛУ́ПАНИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. до облупа́ти. 2. у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. Увечері школа мала особливо сумний вигляд. Неогороджена, в бур'янах. Словник української мови у 20 томах
- облупаний — ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙ рідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Словник синонімів української мови