1. Орфографічний словник української мови

облічувати

облі́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облічувати — -ую, -уєш, недок., облічити, -лічу, -лічиш, док., перех. 1》 З'ясовувати, підраховувати кількість кого-, чого-небудь. || рідко. Визначати суму, підраховувати (гроші). Облічувати гроші. 2》 розм. Навмисне чи помилково неправильно підраховуючи, недодавати що-небудь (перев. гроші); обраховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облічувати — ОБЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех. 1. З’ясовувати, підраховувати кількість кого-, чого-небудь. При роздільному збиранні кукурудзи облічують окремо качани і стебла (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. облічувати — ОБЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док. 1. кого, що. З'ясовувати, підраховувати кількість кого-, чого-небудь. При роздільному збиранні кукурудзи облічують окремо качани і стебла (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. облічувати — ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови