обман

обма́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обман — (подання комусь неправильної інформації) неправда, омана, фальш, ошуканство, (в справах) фальшування, обдурювання. Словник синонімів Полюги
  2. обман — Дурисвітство, махлярство, шахрайство, ОБЛУДА; (ілюзія) ОМАНА. Словник синонімів Караванського
  3. обман — див. вигадка Словник синонімів Вусика
  4. обман — [обман] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  5. обман — -у, ч. 1》 Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. || Невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня. 2》 чого, який. Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; омана. Оптичний обман. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обман — Ошук, ошука, ошуканство, обдур, облуда, злуда, дурисвітство, омана, крутійство, хараман, шахрайство, див. обманювати, обманщик, ілюзія Словник чужослів Павло Штепа
  7. обман — ОБМА́Н, у, ч. 1. Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. Імперіалістична буржуазія утримує владу над народами своїх країн не тільки насильством, але й обманом (До 100-річчя.. В. І. Словник української мови в 11 томах
  8. обман — ОБМА́Н, у, ч. 1. Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. Втекти, вирватись звідси [зі спецшколи] – ось його найжагучіша потайна мета, і задля неї він не зупиниться ні перед чим, ні перед яким обманом, піде на лестощі, на хитрощі, на будь-яке крутійство (О. Словник української мови у 20 томах
  9. обман — син. буза, кидалово, кидняк, кидок. Словник жарґонної лексики української мови
  10. обман — (англ. fraud) обман з метою власного збагачення та наміром залишити іншу особу без власності. Економічний словник
  11. обман — НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́ розм., ЛЖА заст., ОЛЖА́ заст. (навмисне викривлення істини). — Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); (Нартал:) Я сам себе дурив, що їх люблю.. Словник синонімів української мови