обман

НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́ розм., ЛЖА заст., ОЛЖА́ заст. (навмисне викривлення істини). — Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); (Нартал:) Я сам себе дурив, що їх люблю.. Але ж обманом неба не здобути (Леся Українка); Порфир відповів без брехні: — Школу кидав, з дому тікав (О. Гончар).

ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал., ХАРАМА́Н діал. Не від болю сльози заблищали — Від обману першого в житті (М. Нагнибіда); Пан знову хоче її (землю) відібрати, почав судитися і, видно, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах); Дзенькіт і бренькіт (на торжку), цокотіння і бубоніння, а над усім — брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний); Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті. Стаття про шарлатанство асистента міської лікарні Мазура (Ю. Мушкетик); З консервного заводу завернули кілька ящиків з черешнею, де було виявлено фальш: знизу підкладено гілочок з листям та груддя землі, а черешнею зверху тільки прикрито (О. Гончар); (Гільда:) Тебе ще кривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); -І пощо то все перемелювати? Чи того, хто читає?.. Се сконденсована блага, екстракт глупоти і дурисвітства (І. Франко); Отечество на язиці, а в серці облуда (прислів'я); Підскочив Ярема: — Одура страшна! Я чую тут зле ошуканство..! (М. Старицький); — Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся! (Лесь Мартович). — Пор. шахра́йство.

ОМА́НА (оманливе, хибне сприйняття дійсності), ОБМА́Н чого, ІЛЮ́ЗІЯ чого, ЗЛУ́ДА діал. Алхіміків середньовіччя збила на манівці велика омана, — усі свої сили вони віддавали пошукові двох чудодійних речовин (з журналу); Переглядає (поет газету) за порядком, І враз — чи це обман очей? (Д. Павличко); Життя її ніби стабілізувалось, навіть з'явилась ілюзія щастя (В. Собко).

ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКА розм., МАХЛЯ́РСТВО розм., ПЛУ́ТНІ (ПЛУ́ТНЯ) розм., ПЛУ́ТОЩІ розм., ШУ́ЛЕРСТВО розм., КРУТНЯ́ розм., КРУТАНИНА розм., ША́ХЕР-МА́ХЕР (ША́ХРИ-МА́ХРИ) фам., КРЮЧКОДЕ́РСТВО заст., ЦИГА́НСТВО заст., ЦИГА́НЩИНА заст., КРУТА́РСТВО діал. Вони говорили про безпросвітний стан шахтаря, про здирства адміністрації, про шахрайство десятників (П. Панч); — Крутите ви, отці святі, — .. крутійство вам тільки шкоди завдасть (Н. Рибак); Почалася на Балканах війна з турками. Мотика встряв в одну аферу і на махінаціях коло постачання армії сіном здобув великі гроші (П. Колесник); — Я ще не впав з третього поверху головою, щоб іти на такі оборудки! (Ірина Вільде); Вже майже не нагадували (палаци) про те, що тільки вчора тут стирчали пришелепуваті драні будинки діячів махлярства цього колись спекулятивного .. міста (О. Досвітній); Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився (Панас Мирний); Не раз уже Хома терпів через плутощі шуряка (Я. Гримайло); (Петро:) Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Ми свої люди, так і говорімо ж без непотрібної крутанини (І. Франко); — Оце ще синок мені вдався — вже від рідної матері ховає якісь свої шахери-махери! (П. Козланюк); Вона (шляхта) на крючкодерстві собаку з'їла (З. Тулуб); (Рябина:) До всякого циганства ти дуже спосібний (І. Франко); Карав (професор), мов сталлю, зимними словами одного з слухачів, котрого спіймав на брехні і крутарстві (О. Кобилянська). — Пор. 1. обма́н.