1. Словник української мови в 11 томах

обман

ОБМА́Н, у, ч.

1. Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін.

Імперіалістична буржуазія утримує владу над народами своїх країн не тільки насильством, але й обманом (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 46);

— Я хочу одного: спокійного, чистого життя, щоб не було ні обману, ні бруду, ні несподіванок (Собко, Справа.., 1959, 207);

// Невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня.

[Нартал:] Я сам себе дурив, що їх [ворогів] люблю.. Але ж обманом неба не здобути (Л. Укр., II, 1951, 432).

2. чого, який. Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; омана.

Десь і зараз далеко з берега ніби чується пісня — ні, тільки вчувається. Коники сюркочуть — ні, тільки обман слуху… (Гончар, Тронка, 1963, 244);

Переглядає [поет газету] за порядком, І враз — чи це обман очей? (Павл., Бистрина, 1959, 117).

Вво́дити в обма́н — те саме, що Вво́дити в ома́ну ( див. ома́на).

Довгі сиві вуса, що мальовничо спадали униз, завжди вводили в обман м’якого серцем любителя української старовини (Хотк., І, 1966, 80);

Опти́чний обма́н див. опти́чний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обман — (подання комусь неправильної інформації) неправда, омана, фальш, ошуканство, (в справах) фальшування, обдурювання. Словник синонімів Полюги
  2. обман — обма́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. обман — Дурисвітство, махлярство, шахрайство, ОБЛУДА; (ілюзія) ОМАНА. Словник синонімів Караванського
  4. обман — див. вигадка Словник синонімів Вусика
  5. обман — [обман] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. обман — -у, ч. 1》 Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. || Невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня. 2》 чого, який. Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; омана. Оптичний обман. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. обман — Ошук, ошука, ошуканство, обдур, облуда, злуда, дурисвітство, омана, крутійство, хараман, шахрайство, див. обманювати, обманщик, ілюзія Словник чужослів Павло Штепа
  8. обман — ОБМА́Н, у, ч. 1. Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. Втекти, вирватись звідси [зі спецшколи] – ось його найжагучіша потайна мета, і задля неї він не зупиниться ні перед чим, ні перед яким обманом, піде на лестощі, на хитрощі, на будь-яке крутійство (О. Словник української мови у 20 томах
  9. обман — син. буза, кидалово, кидняк, кидок. Словник жарґонної лексики української мови
  10. обман — (англ. fraud) обман з метою власного збагачення та наміром залишити іншу особу без власності. Економічний словник
  11. обман — НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́ розм., ЛЖА заст., ОЛЖА́ заст. (навмисне викривлення істини). — Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); (Нартал:) Я сам себе дурив, що їх люблю.. Словник синонімів української мови