1. Орфографічний словник української мови

обмежовувати

обмежо́вувати 1

дієслово недоконаного виду

визначати межі чогось

рідко

обмежо́вувати 2

дієслово недоконаного виду

відокремлювати; бути межею

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежовувати — I -ую, -уєш, недок., обмежувати, -ую, -уєш, док., перех., заст. Вирізняти, визначати межі чого-небудь. Обмежувати поле. II див. обмежувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмежовувати — ОБМЕЖО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., заст. Виділяти, визначати межі чого-небудь. Обмежувати поле. ОБМЕЖО́ВУВАТИ² див. обме́жувати. Словник української мови в 11 томах
  3. обмежовувати — ОБМЕЖО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, чим і без дод. Виділяти, визначати межі чого-небудь. Узяв [селянин] і зайняв садибу самоправно. Словник української мови у 20 томах
  4. обмежовувати — ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Словник синонімів української мови