1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обмежовувати

обмежо́вувати

I -ую, -уєш, недок., обмежувати, -ую, -уєш, док., перех., заст.

Вирізняти, визначати межі чого-небудь. Обмежувати поле.

II див. обмежувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмежовувати — обмежо́вувати 1 дієслово недоконаного виду визначати межі чогось рідко обмежо́вувати 2 дієслово недоконаного виду відокремлювати; бути межею Орфографічний словник української мови
  2. обмежовувати — ОБМЕЖО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., заст. Виділяти, визначати межі чого-небудь. Обмежувати поле. ОБМЕЖО́ВУВАТИ² див. обме́жувати. Словник української мови в 11 томах
  3. обмежовувати — ОБМЕЖО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, чим і без дод. Виділяти, визначати межі чого-небудь. Узяв [селянин] і зайняв садибу самоправно. Словник української мови у 20 томах
  4. обмежовувати — ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Словник синонімів української мови