обочинка
обо́чинка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обочинка — -и, ж. Зменш. до обочина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обочинка — ОБО́ЧИНКА, и, ж. Зменш. до обо́чина. *Образно. Кожний поет повинен мати в літературі свій шлях, свою стежку або хоч стежечку, хай навіть невеличку обочинку біля великого шляху, але все-таки свою (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 195). Словник української мови в 11 томах
- обочинка — ОБО́ЧИНКА, и, ж. Зменш. до обо́чина. * Образно. Кожний поет повинен мати в літературі свій шлях, свою стежку або хоч стежечку, хай навіть невеличку обочинку біля великого шляху, але все-таки свою (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах