обочинка

обо́чинка

-и, ж.

Зменш. до обочина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обочинка — обо́чинка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обочинка — ОБО́ЧИНКА, и, ж. Зменш. до обо́чина. *Образно. Кожний поет повинен мати в літературі свій шлях, свою стежку або хоч стежечку, хай навіть невеличку обочинку біля великого шляху, але все-таки свою (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 195). Словник української мови в 11 томах
  3. обочинка — ОБО́ЧИНКА, и, ж. Зменш. до обо́чина. * Образно. Кожний поет повинен мати в літературі свій шлях, свою стежку або хоч стежечку, хай навіть невеличку обочинку біля великого шляху, але все-таки свою (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах