обтяжувати

Значення в інших словниках

1. обтяжувати — (кого) бути тягарем <с. сідати па шию> кому, (душевно) лягати тягарем на серце кому, (чим) перевантажувати, обнатужувати, кн. Словник синонімів Караванського
2. обтяжувати — -ую, -уєш і рідко обтяжати, -аю, -аєш, недок., обтяжити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Висіти, лежати і т. ін. на кому-, чому-небудь тягарем. || Пригинати додолу своїм тягарем; обважнювати. || Бути важким для кого-, чого-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтяжувати — ОБТЯ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБТЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. кого, що. Висіти, лежати і т. ін. на кому-, чому-небудь тягарем. З двадцять разків доброго намиста обтяжували дівчині .. шию (О. Словник української мови у 20 томах
4. обтяжувати — I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ розм., ОБТЯ́ЖУВАТИ діал. — Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався (Брагов), доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку!... Словник синонімів української мови
5. обтяжувати — ОБТЯ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБТЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Висіти, лежати і т. ін. на кому-, чому-небудь тягарем. З двадцять разків доброго намиста обтяжували дівчині.. шию (Ільч. Словник української мови в 11 томах