обтяжувати
обтя́жувати
-ую, -уєш і рідко обтяжати, -аю, -аєш, недок., обтяжити, -жу, -жиш, док., перех.
1》 Висіти, лежати і т. ін. на кому-, чому-небудь тягарем.
|| Пригинати додолу своїм тягарем; обважнювати.
|| Бути важким для кого-, чого-небудь.
2》 перен. Перевантажуючи чим-небудь додатковим, другорядним або зайвим, ускладнювати, робити важчим для сприймання, розуміння і т. ін.
3》 перен. Накладати тягар яких-небудь обов'язків, турбот і т. ін. на кого-небудь.
|| Завдавати клопоту, переживань і т. ін.
|| Сповнювати чим-небудь тяжким, неприємним (клопотами, переживаннями і т. ін.).
|| Бути тягарем для кого-небудь. Обтяжувати своє сумління.
4》 зах. Використовувати що-небудь як матеріальну базу у фінансових операціях; закладати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтяжувати — обтя́жувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- обтяжувати — (кого) бути тягарем <с. сідати па шию> кому, (душевно) лягати тягарем на серце кому, (чим) перевантажувати, обнатужувати, кн. Словник синонімів Караванського
- обтяжувати — ОБТЯ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБТЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. кого, що. Висіти, лежати і т. ін. на кому-, чому-небудь тягарем. З двадцять разків доброго намиста обтяжували дівчині .. шию (О. Словник української мови у 20 томах
- обтяжувати — I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ розм., ОБТЯ́ЖУВАТИ діал. — Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався (Брагов), доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку!... Словник синонімів української мови
- обтяжувати — ОБТЯ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБТЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Висіти, лежати і т. ін. на кому-, чому-небудь тягарем. З двадцять разків доброго намиста обтяжували дівчині.. шию (Ільч. Словник української мови в 11 томах