1. Орфографічний словник української мови

об'юшений

об'ю́шений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'юшений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до об'юшити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. об'юшений — ОБ'Ю́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до об'ю́ши́ти. Вся не своя кинулася Одарка до дитини; все воно у крові об'юшене (Панас Мирний); Коли він, об'юшений потом, втягує деревину в двір, із хатини в одній сорочці виходить Уляна (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах