об'їжджати
об'їжджа́ти 1
дієслово недоконаного виду
їхати навколо; обминати; бувати в багатьох місцях
об'їжджа́ти 2
дієслово недоконаного виду
привчати коня до їзди; перевіряти придатність
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- об'їжджати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
- об'їжджати — [обйіжgатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- об'їжджати — I -аю, -аєш і об'їздити, -їжджу, -їздиш, недок., об'їхати, -їду, -їдеш, док., перех. і без додатка. 1》 Їхати навколо кого-, чого-небудь. 2》 Їдучи, обминати кого-, що-небудь. || Їдучи, випереджати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- об'їжджати — ОБ'ЇЖДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ОБ'ЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ОБ'Ї́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. кого, що. Їхати навколо кого-, чого-небудь. Наполеон в супроводі генералів і гвардії об'їжджав поле бою (П. Кочура); Ми об'їхали дубок з корми. Словник української мови у 20 томах
- об'їжджати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови