1. Великий тлумачний словник сучасної мови

об'їжджати

об'їжджа́ти

I -аю, -аєш і об'їздити, -їжджу, -їздиш, недок., об'їхати, -їду, -їдеш, док., перех. і без додатка.

1》 Їхати навколо кого-, чого-небудь.

2》 Їдучи, обминати кого-, що-небудь.

|| Їдучи, випереджати кого-, що-небудь.

3》 Їздячи, бувати у багатьох місцях, відвідувати багатьох людей.

4》 перен., розм. Те саме, що обдурювати.

II -аю, -аєш і об'їздити, -їжджу, -їздиш і рідко об'їжджувати, -ую, -уєш, недок., об'їздити, -їжджу, -їздиш, док., перех.

1》 Привчати ходити в запряжці або під сідлом (про коня).

2》 Пробною їздою, роботою перевіряти придатність, готовність чого-небудь до використання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'їжджати — об'їжджа́ти 1 дієслово недоконаного виду їхати навколо; обминати; бувати в багатьох місцях об'їжджа́ти 2 дієслово недоконаного виду привчати коня до їзди; перевіряти придатність рідко Орфографічний словник української мови
  2. об'їжджати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. об'їжджати — [обйіжgатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. об'їжджати — ОБ'ЇЖДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ОБ'ЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ОБ'Ї́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. кого, що. Їхати навколо кого-, чого-небудь. Наполеон в супроводі генералів і гвардії об'їжджав поле бою (П. Кочура); Ми об'їхали дубок з корми. Словник української мови у 20 томах
  5. об'їжджати — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови