1. Орфографічний словник української мови

овечина

ове́чина

іменник жіночого роду

м'ясо, запах

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овечина — -и, ж., розм., рідко. 1》 Овече м'ясо; баранина. 2》 Овечий запах, дух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. овечина — ОВЕ́ЧИНА, и, ж., розм., рідко. 1. Овече м'ясо; баранина. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, – нічого того не їдять (Сл. Б. Грінченка). 2. Овечий запах, дух; овечатина. В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  3. овечина — ОВЕ́ЧИНА, и, ж., розм., рідко. 1. Овече м’ясо; баранина. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять (Сл. Гр.). 2. Овечий запах, дух. В кімнаті кожухи смачно запахли овечиною (Чорн., Потік.., 1956, 60). Словник української мови в 11 томах
  4. овечина — Ове́чина, -ни ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка