огидник
оги́дник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огидник — -а, ч., розм. Огидна, бридка людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огидник — ОГИ́ДНИК, а, ч., розм. Огидна, бридка людина. Капітан аж зубами заскреготав.., насилу вдержуючи себе самого, щоби не кинутися на сього огидника (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- огидник — ОГИ́ДНИК, а, ч., розм. Огидна, бридка людина. Капітан аж зубами заскреготав.., насилу вдержуючи себе самого, щоби не кинутися на сього огидника (Фр., VI, 1951, 470). Словник української мови в 11 томах
- огидник — Огидник, -ка м. Противный, отвратительный человѣкъ. Вх. Зн. 43. Словник української мови Грінченка