1. Орфографічний словник української мови

одиночник

одино́чник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одиночник — -а, ч., розм. 1》 В'язень одиночної камери. 2》 Спортсмен, що виступає на змаганні сам, без напарника (фігурне катання, веслування, теніс, санний спорт). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. одиночник — Відокремленець, див. арештант, анахорет, нелюдим Словник чужослів Павло Штепа
  3. одиночник — ОДИНО́ЧНИК, а, ч. 1. Спортсмен, що виступає на змаганні сам, без напарника. Змагання чоловіків в одиночному катанні зібрали 22 конкурентів .. Наші одиночники .. успішно завершили обов'язкову програму (з газ.). 2. розм. В'язень одиночної камери. Словник української мови у 20 томах
  4. одиночник — ОДИНО́ЧНИК, а, ч., розм. 1. В’язень одиночної камери. 2. Спортсмен, що виступає на змаганні сам, без напарника. Змагання чоловіків в одиночному катанні зібрали 22 конкурентів.. Наші одиночники.. успішно завершили обов’язкову програму (Рад. Укр., 5. II 1971, 4). Словник української мови в 11 томах