одідичений

одіди́чений

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одідичений — -а, -е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до одідичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. одідичений — ОДІДИ́ЧЕНИЙ, а, е, зах. Дієпр. пас. до одіди́чити; // у знач. прикм. З причини таких поглядів і почувань я розумію мужика й аристократа. Розумію те їх залізне прив'язання до своєї одідиченої землі (О. Словник української мови у 20 томах
  3. одідичений — ОДІДИ́ЧЕНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до одіди́чити. З причини таких поглядів і почувань я розумію мужика й аристократа. Розумію те їх залізне прив’язання до своєї одідиченої землі (Коб. Словник української мови в 11 томах