одідичений
одіди́чений
-а, -е, заст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до одідичити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одідичений — одіди́чений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- одідичений — ОДІДИ́ЧЕНИЙ, а, е, зах. Дієпр. пас. до одіди́чити; // у знач. прикм. З причини таких поглядів і почувань я розумію мужика й аристократа. Розумію те їх залізне прив'язання до своєї одідиченої землі (О. Словник української мови у 20 томах
- одідичений — ОДІДИ́ЧЕНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до одіди́чити. З причини таких поглядів і почувань я розумію мужика й аристократа. Розумію те їх залізне прив’язання до своєї одідиченої землі (Коб. Словник української мови в 11 томах