оживаючий

ожива́ючий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оживаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до оживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оживаючий — ОЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який оживає. Тут [у повісті І. Франка “Петрії і Довбущуки”] повно всякого страхіття, розбійників, заклятих скарбів, привидів, душогубства і оживаючих мерців (М. Словник української мови у 20 томах
  3. оживаючий — ОЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ожива́ти. Тут [у повісті І. Франка "Петрії і Довбущуки"] повно всякого страхіття, розбійників, заклятих скарбів, привидів, душогубства і оживаючих мерців (Коцюб. Словник української мови в 11 томах