1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оживаючий

ожива́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до оживати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оживаючий — ожива́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оживаючий — ОЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який оживає. Тут [у повісті І. Франка “Петрії і Довбущуки”] повно всякого страхіття, розбійників, заклятих скарбів, привидів, душогубства і оживаючих мерців (М. Словник української мови у 20 томах
  3. оживаючий — ОЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ожива́ти. Тут [у повісті І. Франка "Петрії і Довбущуки"] повно всякого страхіття, розбійників, заклятих скарбів, привидів, душогубства і оживаючих мерців (Коцюб. Словник української мови в 11 томах