1. Орфографічний словник української мови

окалина

ока́лина

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окалина — -и, ж. Оксид або суміш оксидів, що утворюються на поверхні металів (сплавів) при підвищеній температурі на повітрі або в іншому середовищі, що містить кисень; ожарина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окалина — Циндра, віспа Словник чужослів Павло Штепа
  3. окалина — ОКА́ЛИНА, и, ж. Окисел, що утворюється на поверхні металу (перев. заліза та його сплавів), нагрітого до високих температур (700–1300 градусів); використовується у доменному виробництві, порошковій металургії і т. ін.; циндра. Словник української мови у 20 томах
  4. окалина — ОКА́ЛИНА (окисел, що утворюється на поверхні металу, нагрітого до високої температури), ЦИ́НДРА (ЦИ́НДРЯ) діал. У сучасній металургійній промисловості очистка поверхні сталі від окалини є обв'язковою технологічною операцією (з журналу)... Словник синонімів української мови
  5. окалина — ОКА́ЛИНА, и, ж. Окисел, що утворюється на поверхні металу (перев. заліза та його сплавів), нагрітого до високих температур (700-1300 градусів); використовується у доменному виробництві, порошковій металургії і т. ін.; циндра. Словник української мови в 11 томах