окурений

Значення в інших словниках

1. окурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. окурений — ОКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окури́ти. Герої повісті [Ю. Збанацького] “Таємниця Соколиного бору” прийшли на сторінки твору з виру життя і боротьби, обпалені сонцем, овіяні стрімкими вітрами, окурені порохом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. окурений — ОКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окури́ти. Герої повісті [Ю. Збанацького] "Таємниця Соколиного бору" прийшли на сторінки твору з виру життя і боротьби, обпалені сонцем, овіяні стрімкими вітрами, окурені порохом (Рад. Словник української мови в 11 томах