окурений
оку́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до окурити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окурений — оку́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- окурений — ОКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окури́ти. Герої повісті [Ю. Збанацького] “Таємниця Соколиного бору” прийшли на сторінки твору з виру життя і боротьби, обпалені сонцем, овіяні стрімкими вітрами, окурені порохом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- окурений — ОКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окури́ти. Герої повісті [Ю. Збанацького] "Таємниця Соколиного бору" прийшли на сторінки твору з виру життя і боротьби, обпалені сонцем, овіяні стрімкими вітрами, окурені порохом (Рад. Словник української мови в 11 томах