1. Великий тлумачний словник сучасної мови

окур

I `окур-у, ч., зах.

Куриво для підкурювання бджіл.

II ок`ур-у, ч.

Окурювання димом глини перед випалом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окур — Окур, -ра м. 1) оку́р. Окуриваніе. У кирпичниковъ, горшечниковъ: первоначальный легкій огонь, при которомъ обжигаемое окуривается дымомъ. Вас. 180. 2) Окур. курево, которымъ подкуриваютъ пчелъ. Шух. І. 111. Словник української мови Грінченка