1. Орфографічний словник української мови

окурювання

оку́рювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окурювання — -я, с. Дія за знач. окурювати. || Введення отрут у повітряне середовище місць проживання членистоногих або гризунів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. окурювання — ОКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оку́рювати. Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. окурювання — ОКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оку́рювати. Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (Хлібороб Укр., 9, 1968, 41). Словник української мови в 11 томах