окурювання

ОКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оку́рювати.

Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (Хлібороб Укр., 9, 1968, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окурювання — оку́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окурювання — -я, с. Дія за знач. окурювати. || Введення отрут у повітряне середовище місць проживання членистоногих або гризунів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окурювання — ОКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оку́рювати. Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах